будівля

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	буді́вля	буді́влі
Р.	буді́влі	буді́вель
Д.	буді́влі	буді́влям
В.	буді́влю	буді́влі
Тв.	буді́влею	буді́влями
М.	буді́влі	буді́влях
Зв.	буді́вле*	буді́влі*

бу-ді́в-ля

Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 2*a по классификации А. А. Зализняка).

Корень: -будів-; суффикс: -л; окончание: -я.

Произношение

• МФА: ед. ч. [bʊˈdʲiu̯lʲɐ], мн. ч. [bʊˈdʲiu̯lʲi]

Семантические свойства

Значение

1. здание, строение, постройка ◆ У будівлі під час окупації розміщувалося гестапо. — В здании во время оккупации размещалось гестапо. Игорь Анцышкин, «Почта в Никополе» (2009) / перевод с укр. А. Е. Рудомановой, 2010 г. [НКРЯ]

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: будівник, будування, будівниця, будівельник, будівельниця прилагательные: будівельний, будівельницький глаголы: відбудовувати, будувати, збудувати

Этимология

Происходит от ??